У ВСП «Стрийський фаховий коледж ЛНУП» з 15 листопада 2013 року функціонує Музей хліба, відкриття якого було приурочене до Дня працівника сільського господарства. Основна мета музею – залучення молоді до вивчення та збереження історико-культурної спадщини свого народу, виховання в здобувачів освіти почуття патріотизму, небайдужості до власного історичного минулого, шанобливого ставлення до землі та її багатств, а також поваги до кожної крихти хліба.
За час існування Музей хліба, заснований на громадських засадах, з етнографічного профілю перетворився в осередок національно-культурного, патріотичного та історико-краєзнавчого виховання, в якому систематично проводяться екскурсії для здобувачів освіти коледжу та інших закладів освіти, гостей коледжу, міста, області, міжнародних делегацій.
Головна мета діяльності Музею хліба:
Всі музейні експонати є унікальними також тому, що на них немає табличок «Не торкатись руками», оскільки вся екскурсія проходить в динаміці з проведенням демонстрації. Так наступним експозиційним елементом є процес збирання та складання злакових з використанням «першої збиральної машини» - серпа та вже з часом удосконаленої коси.
Далі експонатом є господарське подвір’я-тік, куди з поля на возі привозять зібраний урожай. Тут демонструють, як за допомогою ціпа молотити снопи, провіюють обмолочене зерно від зайвого лушпиння та інших домішок через віялку, перемелюють пшеницю на борошно, використовуючи жорна, а також показують процес виготовлення святовечірньої куті за допомогою ступи ручної та ніжної.
Чергова група експонатів демонструє знаряддя праці, що використовувалися в побуті наших предків. Там виставленні старовинні нецки (ночви), які призначені для замішування тіста або для купання маленьких дітей, старовинні ваги 1908 року для зважування злакових культур, лопати для закладання хліба, рогачі та коцюба – для закладання і виймання глечиків з печі та для розправляння грані в осередку печі.
Основним і не менш цінним музейним експонатом є старовинна діюча піч - джерело звідки виходить запашний духмяний хліб. Вона складається з припічка, запічка і лежака, де в давнину спали, та заслонника, яким закривали відкрите полум’я в печі. У печі, що періодично розпалюється, ще випікається хліб за старовинними рецептами на листку капусти без усяких сучасних форм.
Піч знаходиться в господарській оселі, де основними атрибутами є українські образи та вишивка. У хаті продемонстровано старовинний глиняний посуд, знаряддя повсякденного життя тогочасного господаря. Підлога - мазанка зроблена із жовтої глини, перемішаної з посіченою соломою, устелена домотканими килимами.
Заключним елементом є стенд «Етапи створення музею», де послідовно вказано процес переоснащення звичайного горища під чудовий Музей хліба. Стіни музею прикрашають карпатські краєвиди. Основною окрасою є картина дівчини-українки з короваєм у руках. А працював над цими розписами стрийський художник Ігор Морозов.
Окрім основних експозицій, в музеї діють змінні тематичні виставки. Стелажі музею встелені різними видами українських традиційних, обрядових, святкових та повсякденних хлібів, яких налічується понад 100. Всі хліби поновлюються і докладаються кожного року в листопаді, оскільки щорічно до Дня працівника сільського господарства проводиться виставка хліба, на якій кожна академічна група представляє свій виріб із тіста, що відображає всю красу й умілість українських жіночих рук.
Фонди музею складають експонати, подаровані здобувачами освіти, викладачами, працівниками та адміністрацією закладу освіти, а також відвідувачами музею, які виявляють бажання надати «друге життя» старим закинутим і забутим речам.
До основних оригінальних експонатів, представлених в музеї, відносяться:
Робота музею та його активістів неодноразово висвітлювалася в місцевій пресі, а також на офіційному сайті ВСП «Стрийський фаховий коледж ЛНУП».
За час існування Музей хліба, заснований на громадських засадах, з етнографічного профілю перетворився в осередок національно-культурного, патріотичного та історико-краєзнавчого виховання, в якому систематично проводяться екскурсії для здобувачів освіти коледжу та інших закладів освіти, гостей коледжу, міста, області, міжнародних делегацій.
Головна мета діяльності Музею хліба:
- Розвиток творчих інтересів здобувачів освіти до пошукової, краєзнавчої, науково-дослідницької роботи;
- формування патріотичних почуттів, нагадування про духовні цінності та традиції нашого народу для вже свідомого покоління, розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного й майбутнього України;
- допомога педколективу коледжу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи зі здобувачами освіти (проведення відкритих занять, унаочнення музейних експонатів, розповіді із залученням до проведення екскурсії);
- проведення культурно-освітньої та просвітницької роботи серед молоді, а також усіх гостей закладу освіти;
- проведення профорієнтаційної роботи серед випускників загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій, професійно-технічних училищ.
- фотоколаж «Технологія виробництва хліба від минулого до сьогодення»;
- фотоколаж «Процес від зернини до хлібини», що складається із чотирьох основних частин: перша відображає українські традиційні хліби; друга - види хліба за видами борошна; третя – хліби за способами випікання; четверта - представляє до розгляду хліби народів світу.
Всі музейні експонати є унікальними також тому, що на них немає табличок «Не торкатись руками», оскільки вся екскурсія проходить в динаміці з проведенням демонстрації. Так наступним експозиційним елементом є процес збирання та складання злакових з використанням «першої збиральної машини» - серпа та вже з часом удосконаленої коси.
Далі експонатом є господарське подвір’я-тік, куди з поля на возі привозять зібраний урожай. Тут демонструють, як за допомогою ціпа молотити снопи, провіюють обмолочене зерно від зайвого лушпиння та інших домішок через віялку, перемелюють пшеницю на борошно, використовуючи жорна, а також показують процес виготовлення святовечірньої куті за допомогою ступи ручної та ніжної.
Чергова група експонатів демонструє знаряддя праці, що використовувалися в побуті наших предків. Там виставленні старовинні нецки (ночви), які призначені для замішування тіста або для купання маленьких дітей, старовинні ваги 1908 року для зважування злакових культур, лопати для закладання хліба, рогачі та коцюба – для закладання і виймання глечиків з печі та для розправляння грані в осередку печі.
Основним і не менш цінним музейним експонатом є старовинна діюча піч - джерело звідки виходить запашний духмяний хліб. Вона складається з припічка, запічка і лежака, де в давнину спали, та заслонника, яким закривали відкрите полум’я в печі. У печі, що періодично розпалюється, ще випікається хліб за старовинними рецептами на листку капусти без усяких сучасних форм.
Піч знаходиться в господарській оселі, де основними атрибутами є українські образи та вишивка. У хаті продемонстровано старовинний глиняний посуд, знаряддя повсякденного життя тогочасного господаря. Підлога - мазанка зроблена із жовтої глини, перемішаної з посіченою соломою, устелена домотканими килимами.
Заключним елементом є стенд «Етапи створення музею», де послідовно вказано процес переоснащення звичайного горища під чудовий Музей хліба. Стіни музею прикрашають карпатські краєвиди. Основною окрасою є картина дівчини-українки з короваєм у руках. А працював над цими розписами стрийський художник Ігор Морозов.
Окрім основних експозицій, в музеї діють змінні тематичні виставки. Стелажі музею встелені різними видами українських традиційних, обрядових, святкових та повсякденних хлібів, яких налічується понад 100. Всі хліби поновлюються і докладаються кожного року в листопаді, оскільки щорічно до Дня працівника сільського господарства проводиться виставка хліба, на якій кожна академічна група представляє свій виріб із тіста, що відображає всю красу й умілість українських жіночих рук.
Фонди музею складають експонати, подаровані здобувачами освіти, викладачами, працівниками та адміністрацією закладу освіти, а також відвідувачами музею, які виявляють бажання надати «друге життя» старим закинутим і забутим речам.
До основних оригінальних експонатів, представлених в музеї, відносяться:
- ткацький верстат - кін. ХІХ - поч. ХХ ст.;
- старовинна вага -1908 року;
- старовинні українські рушники - поч. ХХ ст.;
- ступа ручна і ніжна ХІХ ст.;
- кам’яні жорна ХІХ ст.;
- ціп, сільськогосподарське знаряддя та реманент різних часів;
- скрині, бочки, ночви, лопати, рогачі, коцюба;
- старовинні предмети домашнього вжитку – кін. ХІХ - поч. ХХ ст.
Робота музею та його активістів неодноразово висвітлювалася в місцевій пресі, а також на офіційному сайті ВСП «Стрийський фаховий коледж ЛНУП».















