3 листопада 2021 року в Стрийському фаховому коледжі Львівського НУП в групі М-21 в онлайн - режимі (Meet) куратор групи Бовтач О.М. провела відкриту виховну годину на тему: «Без мови немає народу, як сонця без сяйва й тепла» (до Дня української писемності та мови).
Метою виховної години є поглиблення знань у здобувачів освіти про виникнення свята – Дня української писемності та мови; виникнення й становлення письма, про український алфавіт, історію українського правопису; а також дізнатись про великого мецената Петра Яцика;
виховувати у здобувачів освіти повагу до нашого історичного минулого, до народу, його історії, любові до рідної мови та почуття національної гідності.
9 листопада – День писемності. В цей день наш народ вшановує рідну мову, державну, відзначаючи її дні. Ми вшановуємо нашу рідну мову, бо вона – життя духовного основа.
Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – засобу спілкування між людьми, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і наступним поколінням.
Опановувати мову людина починає з дня народження. Спочатку прислуховуючись до слів матері, рідних, згодом – вимовляючи звуки, склади, слова. Протягом життя – змалку і до останнього подиху - людину супроводжує мова. Слово – найтонший різець , яким можна доторкнутися до найніжніших рис в людському характері , до найпотаємніших куточків людської душі, до найсокровеннішого. Словом можна створити красу, а можна і спотворити. Ви чуєте прекрасну мову кращих синів і дочок України, які своє слово поставили на сторожі честі, совісті. Прекрасна наша мова, бо писалась людьми з незглибимими душами, кров’ю гарячих сердець. Це - мова самого народу.
Це - мова Кобзаря, якого ми любимо і яким пишаємось, якого знає і шанує весь світ. Слово – чисте і міцне, мов криниця, геніальної Лесі Українки, майстрів поетичного слова – М. Рильського, В. Сосюри, В. Симоненка, Л.Костенко, С. Воробкевича, О.Підсухи, Д.Білоуса. Вони прагнули, щоб мова, ніби зеленовіттям, огорнула всю Україну.
Звичайно, для кожного народу своя мова - найкраща, але й ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю – одна з найкращих. Ще у далекому 1928 році у Парижі на конкурсі мов визнали, що італійська, українська та французька мови наймилозвучніші. Ми, українці, пишаємося своєю мовою, її мелодійністю, чистотою та багатством звуків.
« Слово до слова – зложиться мова » - говорить народна мудрість.
А Максим Рильський писав:
"Мова - втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï ! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за багатство мови..."
ОКСАНА Бовтач
