«Живу для того, щоб творити…»

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Починаючи з 2000 року, 21 березня відзначається Всесвітній день поезії. Сьогодні, вже традиційно, у багатьох країнах світу з нагоди цього свята проходять літературні вечори, фестивалі, презентації нових книг, вручаються літературні премії. Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. Уперше він з'явився 2004 року і посів почесне місце серед інших визначних дат нашої країни.

День поезії — це нагадування всім сучасникам про великих поетів, які своїм твердим словом впливали на долі цілих держав і завжди були в пошані.

Поезія була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва. Тому людство повинно навчитися цінувати поетичні рядки і знаходити в них справжнє багатство.

Люблять та шанують поетичне слово і в Стрийському коледжі Львівського НАУ. Уже кілька десятків років тут діє літературна студія «Первоцвіт», учасниками якої є юні поети – студенти коледжу. На засіданнях студійці знайомляться з розмаїттям літературних форм і засобів, діляться один з одним та з викладачами своїми напрацюваннями, знайомляться з творчістю письменників нашого краю.

Світлана ЛевицькаСтаростою літературної студії є студентка четвертого курсу Світлана Левицька, чия майбутня професія – комп’ютерні науки – зовсім не сумісна з її захопленням поезією.

Народилася Світлана у м. Сколе. Вихованням її займалася бабуся, а дідусь прищепив любов до поетичного слова, адже сам писав вірші та друкував їх у місцевій пресі. Перші кроки у літературі дівчинка зробила у третьому класі, коли вирішила взяти участь у творчому конкурсі «Велике серце маленької дитини». Там вона здобула одне з призових місць і отримала цінний подарунок – музичний центр. А далі були щорічні перемоги у літературних конкурсах «Майбутнє лісу у твоїх руках». Перші друковані вірші юної поетеси з’явилися у сколівській районній газеті «Бойківська думка».

За час навчання Світлани у Стрийському коледжі вийшло дві збірки її поезій – «Ріка життя» і «Назустріч долі»; готується до друку третя збірка.

У творчому доробку Левицької С. є поезії на різну тематику. Особливе ж місце займають вірші, присвячені рідним, друзям, а також сучасним героям.

Пропонуємо Вашій увазі кілька поезій юної поетеси.

С. Бунько, викладач

української мови та літератури

Я  живу!

Я живу. Радію та сумую.

Кожну мить стрічаю, мов весну.

Сонцю пісню щиру подарую

І прийму подяку вогняну.

Я живу. Всміхаюся крізь сльози,

А від щастя, мабуть, сльози ллю.

Мовчки йду повз квіти й верболози,

Щастя й долі в Господа молю.

Я живу. Вважаю, не даремно.

Має все початок та кінець,

І тому спішу я незбагненно

До нових висот, мов той мудрець.

Я живу для того, щоб творити.

Світ прекрасний манить знов і знов.

Я творю, щоб мати стимул жити,

А живу, допоки є любов.

Я живу. І в серці є надія,

Хоч стара, наївна та проста.

Та, можливо, здійсниться та мрія,

Що шепочуть довгий час уста.

Я живу. Завжди чиню правдиво,

В дива вірю в сні і наяву.

Світу й люду крикну я сміливо:

«Я живу, поки що я живу!»

Бабусі

Ви не цілуйте чоло і руки,

Не проводжайте в останній шлях!

Страшні людині безсонні муки,

Забитий в труну залізний цвях.

Ви не чекайте, що стане краще,

Скажіть, що мали, в очі старі,

То ж якесь вам німе ледащо,

А рідні риси в ясній порі.

Та де були ви, мовчіть, раніше,

Як серце билось щоденно в такт?

Коли хтось поруч, душі простіше

Дограти з болем життєвий акт.

Всі мають сім'ї, буденні справи,

Людина гине без ніг одна,

Чекає далі гарячу страву

І, може, збоку вона чудна.

Отак боротись! Збирає сили,

Всміхнеться, бідна, опісля сну,

Згадає внуків, які просили:

"Вставайте з ліжка-прийшла весна".

Їй рани гоїть зловісний ранок,

Розв'язка гідна, сумний фінал:

«Швидка», уколи і на сніданок

Допила соку, пішла у даль... 

 Календар

На кожну людину є свій календар 
В небес чудернацькій конторі: 
Там вказано дні геть яскраві без хмар 
І дні, де стоїш у заторах.

Червоним обведено втрати близьких,
Зелений - це дух перемоги: 
Коли сумніваєшся в планах людських- 
Дай шанс їм піднятись на ноги.

Хтось з вас засміється з рядків: "Ну й дурня! 
Самі вибираємо долю, 
Поставив мету працювати щодня - 
Не знаєш ні втоми, ні болю!

Торуєш свій шлях через хащі невдач 
І заздрощів повні вагони, 
Ти - сам собі бог, це останній твій матч
Приміряти гідно корону!"

Відчує Господь всю зневіру в святе -
Чомусь не приходиш до Нього, 
Додасть синіх днів, щоб здолати протест, 
І серця торкнутися твого.

Прийняв цей урок - значить, колір змінив, 
Палітра доволі цікава: 
Яскрава, насичена, з відтінком злив
І смачно-ранкової кави.

Ти будеш іди, доки всі кольори
Не змінить один, найтемніший, 
Тоді посміхнешся до світу згори, 
Душі стане, кажуть, тепліше.

Земний календар доживає своє - 
Відтінків невдалі повтори, 
Тепер твоя черга пізнати, хто є
В небесних зіркових просторах.

Теплої весни!

Весна прийшла! Радій, моя країно! 
Залякують в окопах вороги? 
Та ти живеш заради свого сина - 
Я допоможу зняти ланцюги.

Скували міцно!.. Довгими роками
Ганьбили волю, сльози лив народ... 
Давай правдиво, тільки тут, між нами - 
Хто тебе зрадив - підлий ідіот!

Ти - моя ненька, люба Батьківщино, 
Тому й болить за рани все нові! 
Як місто перетворюють в руїни, 
Страждають сім'ї, вимиті в крові.

Пропали люди, окупант радіє - 
Либонь, забрав у кожного життя... 
Де твоя совість? Лячно від події, 
А ти смієшся, скачеш на кістках?...

Недовго залишилося чекати, 
Пий каву і готуйся до війни - 
Як не подавишся, то будеш утікати
До свого "батька"... Теплої весни!.. 

Обмануті попередниками

Ні, не хочу я тут помирати - 
На землі, що без сну боронив! 
Бо не сядуть бандити за грати, 
Скільки б крові солдат не пролив!

Навмання вибирав президента - 
Передвиборчих море програм, 
Тільки правди нема елементів... 
Випий, друже, за владу сто грам!

Ти повірив - вони обманули, 
"Це - життя! Ну, буває, змирись!"
Поки хлопців обстрілюють кулі, 
Серіал тихо вдома дивись...

І ні слова про те, що людина
Патріотом назвалась, пусте!.. 
Хорони свого старшого сина, 
А молодший ще хай підросте!

 

 

 


82408, Україна, Львівська область, м. Стрий, вул. Львівська, 169
© 2022 СФК ЛНУП. Авторські права на всі матеріали, представлені на цьому сайті, належать ВСП "Стрийський фаховий коледж Львівського НУП" або безпосередньому авторові цих матеріалів. Використання будь-якого матеріалу, що міститься на сайті, дозволене тільки із посиланням на даний ресурс.